|
Сторінка 1 з 4 Загальні закономірності будови мелодії В теорії музики для характеристики деяких суто звукових явищ використовують просторові координати: Вертикаль – одночасне поєднання звуків.
Співзвуччя представляє “об'ємне тіло” (предмет) Горизонталь – різночасне поєднання звуків чи співзвуч.
Мелодія – “горизонтальне” явище у музиці (звідси: мелодична лінія)
Характеристика мелодії: Мелодія склпдається з: Метроритма, який має велике значення 
Ладотональності, в якій проявляється тяжіння одних звуків в інші. Тяжіння може бути сильним и послабленим, що не залежить від відстані між звуками.
В мелодиці XIX – XX століть більш проявляється гармонічна основа. 1) Звуковисотна лінія Має, як правило, хвильоподібну будову. Чергування підйомів, що приводять до кульмінації та спадів. Всередині лінії чергуються рухи на широкі інтервали і рухи на вузькі і цим досягається рівновага (вузькими інтервалами в поліфонії вважаються – ч1, м2, б2, інші інтервали - широкі, мають назву стрибків). Після стрибка голос рухається в зворотньому від стрибка напрямку. Поступінний рух змінюється стрибком, чи поступінним рухом в протилежному напрямку.
2) Метроритм Метру і ритму належить роль створення більш м'якого і плавного, або різкого, активного характеру мелодії (метр менш активно впливає на характер мелодії) Роздрібленність метричних долей, синкопи, паузи надають мелодії барвистості. Якщо співставляти тривалость, що відрізняються одна від іншої більш, ніж в 2-3 рази, то це веде до різкої окресленості мелодії. 
Якщо перехід від великої тривалості до меншої (і навпаки) поступовий, то це сприяє м'якості мелодії.
 Якщо довгі тривалості на сильній долі, а короткі на слабкій, то це робить мелодію більш плавною, м'якою, розспівною.  і навпаки, якщо короткі тривалості на сильній долі, а довгі на слабкій, то характер мелодії буде більш різкий, підстрибуючий, або такий, що має речитативні або танцювальні риси. 
3) Ладотональність Обговорити конспект і задати питання можна на форумі. Повернутися в розділ Поліфонія
|
