Програма з музичної композиції Журавицького В. М.

ЖУРАВИЦЬКИЙ В. М. - композитор, викладач Київської дитячої школи мистецтв № 3.

ПРАКТИЧНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З МУЗИЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ШКІЛ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПЕРШИЙ РІК НАВЧАННЯ

1.     Ознайомлення учнів з мелодією. Вправи з імпровізації. Домашнє завдання: складання музичних творів на основі інтонаційно-виразних і художньо-образних мотивів та фраз без орієнтації на мажорно-мінорну систему. Поєднання цих мотивів у складніші музичні побудови /фрази, речення/. Форма періоду як наслідок мотивного розвитку.

2.     Ознайомлення з гармонією. Опрацювання мелодичних побудов, дописування басової лінії, використання принципів компліментарної ритміки. Варіанти басової лінії /ритмічні і перегармонізація/. Опрацювання мелодійних побудов контрапункту з використанням точних, ритмічних, зворотних та інших імітацій. Взаємодоповнення контрапунктуючих мелодій.

3.     Підсумок річного навчання. Створення трьох-чотирьох двоголосних творів у формі періоду чи простої двочастинної репризної п'єси для сольних інструментів або для дуетів /фортепіано, арфа, два кларнета, контрабас, гобой тощо/. В залежності від характеру п'єси можна долучити до неї музичний рядок шумового ударного інструмента /бубон, трикутник, маракаси та ін./.

ДРУГИЙ РІК НАВЧАННЯ

1.     Подальше ознайомлення учнів з мелодією. Імпровізація голосом музичних побудов у формі періоду /спочатку пофразно/ з точною ритмічною і приблизною інтонаційною /рух вгору та вниз/ організацією. Під час перших спроб імпровізації слід брати до уваги конкретні жанри музичних побудов.
Наступні завдання:
а/ пошуки на фортепіано більш виразних варіантів мелодії, які відповідали б раніше зімпровізованій музичній побудові;
б/ створення і запис кількох мелодій на одну ритмоінтонаційну імпровізацію;
в/ відбір готового мелодичного матеріалу для написання п'єс у простих формах з двох чи трьох частин.

2.     Гармонізація мелодії. Гармонізація мелодії дво- чи тризвучними акордами з використанням попередньо створеної лінії басу. Музичну фактуру при цьому слід обирати переважно акордову, але можливе й епізодичне використання простого двоголосся /мелодія бас або мелодія контрапункт/. При переході в музичному творі від однієї мелодичної частини до іншої можна використовувати як мелодичні зіставлення, так і спеціально написані для цього музичні зв'язки /модуляції/.

Підсумок річного навчання. Створення двох-трьох музичних п'єс для І фортепіано або іншого сольного інструмента /скрипки, флейти, ксилофону/ з фортепіано. В репризі п'єси можлива перестановка функцій соло і акомпанементу. Перевірка засвоєння учнями принципу репризного оновлення мелодії /варіанти/.

ТРЕТІЙ РІК НАВЧАННЯ

1.     Ознайомлення учнів з вокальною мелодією в жанрі пісні. Добір віршованих текстів. Принцип співвідношення форми вірша і музичної форми. Куплетна форма.

2.     Теоретичні основи вокального запису. Діапазон, регістри, інтонаційні можливості, специфіка запису, дихання.

3.     Гармонія. Підбір функціонального басу /з варіантами для подальшої пере гармонізації/. Ознайомлення учнів з основними різновидами класичної гармонії каданс, передзвучання, септакорд, відхилення і модуляція, голосоведення/. Гармонізація мелодії і басу. Різновиди музичної фактури акомпанементу. Принцип варіантності у куплетних повторах. Елементи двоголосся у приспівах /краще орієнтувати учнів на дитячий хор/. Мелодичні і гармонічні варіанти.

У другому півріччі під час повторення вивченого матеріалу доцільно написати інструментальну п'єсу для сольного інструмента та фортепіано, а в партії фортепіано розвинути принципи фактурних варіантів.

ЧЕТВЕРТИЙ РІК НАВЧАННЯ

1.     Подальше освоєння вокальної мелодики. Обробка народної пісні для голосу і фортепіано або для дитячого хору Найпростіші засоби поліфонічного письма, підголосна поліфонія, педальні звучання, специфіка кадансів у народній пісні, особливості співвідношення горизонталі й вертикалі в народному багатоголоссі, використання народних ладів та елементів поліладовості.

2.     Завдання на друге півріччя. Написання п'єси на заздалегідь створену гармонію з п'яти-шести голосних акордів/ без повторів нот у інших октавах/, які переходять один в одний під час плавного голосоведіння. Поступове посилення напруженості звучання за рахунок збільшення дисонантності і розв'язання більш напружених співзвучностей у простіші консонуючі /відносно/ акорди.

3.     Подальші завдання навчального року:
а/ вправи на приведення акордового ланцюжка до форми періоду / за рахунок кадансів, повторень, ритмічної організації/,
б/ вибір фактури /будь-якого виду арпеджіато, як правило, без змін протягом усієї побудови/.
Мелодія для сольного інструмента /пісенного плану, з "довгими" нотами/ повинна бути написана з урахуванням навичок написання мелодії в першому та другому класах /можливі сольні інструменти - валторна, труба, скрипка, альт/.

П'ЯТИЙ РІК НАВЧАННЯ

1.     Ознайомлення з музичною формою „рондо”. Створення інструментальної п'єси для фортепіано або для соліста чи двох солістів з фортепіано. Бажано орієнтуватися на п'ятичастинне рондо. Матеріалом для п'єси може бути як оригінальний мелодизм, так і теми, взяті зі збірників народних пісень. Слід звернути увагу учнів на різновид та контрастування епізодів і тем на різних рівнях тональному, ладовому, жанровому і, насамперед, фактурному/. Варто уникати незмінних повторів під час другого й третього проведення теми. Навпаки, варіантні відмінності та деякі принципи тематичного розвитку повинні розглядатися як попередня підготовка учнів до написання у наступному навчальному році варіаційного циклу.

Наступну п'єсу /в будь-якій з опанованих форм/ бажано створювати для ансамблю, з якого необхідно вилучити акомпануючий інструмент, а саме фортепіано /щоб подолати неминучі труднощі у фактурному викладі та ускладненості поліфонічних прийомів під час експонування і розвитку тематизму/, виходячи з цих завдань, можна також написати твір для двох фортепіано, де проблема добору фактури теж становить певні труднощі.

ШОСТИЙ РІК НАВЧАННЯ

Можливо, весь рік треба присвятити написанню варіаційного музичного циклу. Варто учням дати повну свободу у виборі теми для варіювання. Оптимальна кількість варіацій у циклі - п'ять-сім.

Слід обирати музичну тему, що не має абстрактного характеру, адже легше виконати завдання, коли музика зрозуміла своїм образним змістом. Ось чому для варіювання найбільш придатні народні пісні. Невеликі п'єси з дитячого репертуару також досить знайомі учням, тож і вони завжди можуть стати в пригоді. Не варто обмежувати учнів прийомами класичного варіаційного циклу. Педагогові слід показати на кількох прикладах прийоми ритмічного, інтонаційного, ладового, фактурного та інших типів варіювання.

СЬОМИЙ РІК НАВЧАННЯ:

Останній рік вивчення у школі композиції передбачав, що учні вже оволоділи деякими навичками, а тому добір жанрів для самостійної творчості може бути досить широкий: романси для голосу і фортепіано, хори і "а cappella", цикли інструментальних мініатюр, п'єси для струнного квартету і т.ін. На восьмому році навчання учень може освоювати створення сонати для фортепіано або для соліста з фортепіано, що значно поглибить його обізнаність в музичній творчості.

Повернутися до розділу Музична композиція